Життя цікава штука ось тут ти думаєш про те що знайшов свою половинку і вже буквально сьогодні одружишся з жінкою яку неймовірно кохаєш, а тут вже сидиш сам на сходах РАЦСу. Та щось я забіг надто вперед зараз розповів як все було.
Я вважаю себе досить успішною людиною, у свої 27 займаю досить високу посаду в компанії, отримую пристойну зарплату. Та мені не вистачає чогось, довгий час не розумів, що саме не так. Свою квартиру я мав, та й автомобіль мав пристойний, але в душі була пустота. Одного разу коли відпочивав з друзями мені Назар сказав: “та тобі просто не вистачає дружини”
І тоді я ніби прозрів, можливо дійсно це те чого мені не вистачало. З того моменту почав шукати собі другу половинку і це виявилося дуже важко, часто вони хотіли не довготривалих стосунків, або і то гірше вони просто хотіли моїх грошей. Це було видно по їх поведінці чомусь багато жінок думали, що я маю засипати їх дорогими подарунками, а від них потрібно просто бути зі мною. Але ж ні я не хотів щоб мені просто складали компанію, я хотів людину з якою я міг би поспілкуватися після важкого робочого дня, та вона б мене вислухала та допомогла.
Не зрозумійте мене неправильно, я не був проти подарунків, та й навпаки я був готовий багато чого робити, лиш би нам було добре жити, якщо треба було б допомогти її батькам картоплю викопати або садити, я був готовий на це, бо це були б чудові спогади дитинства. Але поки від мене хотіли всі лише гроші.
Потроху я почав зневірятися в усіх та ось зустрів її Діану дівчина яка сама підійшла до мене перша, як вона тоді сказала, я виглядав надто сумним і вона хотіла підняти мені настрій. Тоді це мені допомогло ми сиділи до самого вечора та просто розмовляти, та я ледь не забув взяти її номер телефону.
Наступний рік життя це був найщасливіший період мого життя, через півроку стосунків запропонував їй жити разом зі мною на що вона погодилася. І ось саме тоді стало вже не так пусто на душі, та пустка зникла і відчував радість від життя.
І от я наважився на наступний крок зробив пропозицію і вона погодилася, ми були раді та почали планувати коли має бути святкування та розпис. Але перед тим я хотів ще раз пересвідчитися, в тому що вона зі мною не заради моїх грошей, і я запропонував підписати шлюбний контракт. Спочатку Діана усміхнулася та погодилася, а вже через тиждень ми мали одружитися.
Та як ви вже знаєте вона не прийшла у РАЦС на дзвінки не відповідала, я не розумів, що саме відбулося, адже все було так добре. Сумний я повернувся додому та побачив лист на столі відкривши його я прочитав “не можу повірити, що ти мені досі не довіряєш, на жаль з таким чоловіком я жити не можу, тому прощай. Сподіваюсь ти все ж знайдеш ту єдину яка буде хорошою для тебе.”
Ось так я сам того не розуміючи зруйнував своє щастя за допомогою простого контракту.
