Моя донька дуже довго просила про поїздку на море. Та через роботу я довго не могла виділити час для того щоб поїхати нарешті відпочивати. Тому я вирішила зробити сюрприз Надії. Цього року я теж не могла поїхати на відпочинок. Тому відразу сказала дочці про те що ми сидимо дома. Але одного ранку коли донька прокинулася і здивувалася що я була дома.
Тоді ж усміхнулася та сказала, щоб вона збирала речі, адже скоро ми їдемо відпочивати на море. Такої радості в дитини я ще не бачив. Вона бігала та ледь не плакала.
Через кілька днів ми вже сідали на потяг, та займали свої місця. Надя дуже хотіла їхати на верхній полиці, а я ж вирішила їхати на нижній. Все було добре ми обоє раділи через те що нарешті їдемо на відпочинок.
Я ж вирішила піти купити ще води на дорогу поки було довго до відправки донька ж залишилася та переписувалася зі своєю подругою.
Повернувшись я побачила, що на моєму місці сидить якась жінка років 50-ти. Я не зрозуміла спочатку що це за жінка. Підійшовши до неї запитала
- Пані а що ви тут робите?
- А це ваше місце? Я на вас чекала. Чи могли б помінятися місцями, бо мені на гору важко лізти.
- Ні я не буду мінятися, ви ж бачили що купляли, тому свідомо обрали це місце, змінювати своє місце я не буду.
- Ви повинні помінятися зі мною!
- Ні не повинна, я вас взагалі не знаю, тому будь ласка встаньте з мого місця.
Після цього ця жіночка дуже незадоволена встала та пішла питати когось іншого чи не хотіли б вони помінятися. Через кілька хвилин прийшов молодик який виліз на верхню поличку.
Все ж вона знайшла ту людину яка змогла помінятися з нею місцями, а я не хотіла мінятися тим місцем яке я собі купила і обрала завчасно.
Як ви гадаєте чи правильно я поступила?
