У свої 20-ть я був щасливий, мені пощастило навчатися на тій професії про яку мріяв з дитинства, так мені ще й пощастило поїхати на літню практику за кордон, це було щось неймовірне.
Побачив життя яке відрізнялося від того що було дома. Мені сподобалося це життя, та я вирішив, що обов’язково переїду жити туди, та знайду роботу. Під час літньої практики вдалося познайомитись зі своєю дружиною. яка була теж молодою студенткою але місцевого університету.
Як тільки довелося їхати додому назад, сказав, що обов’язково повернусь до Лани як тільки завершу навчання. Що і трапилося через кілька років, і пощастило дуже сильно адже вона справді чекала мене досі.
Мені вдалося знайти роботу відповідно до професії та ми стали жити разом, а вже наступного року одружилися. А через 2 роки в нас народилася донька, Діана. Ми продовжували жити разом та все було добре, кілька разів на рік ми їхали в Україну на відпочинок на кілька тижнів.
Це допомогло Діані вивчити і українську крім англійської. Та моє щастя закінчилося через 12 років, наші стосунки почали погіршуватися, почалися сварки через будь які дрібниці.
Ми розлучилися, бо вже не могли терпіти один одного. Я повернувся в Україну та почав працювати багато працювати. На щастя мені пощастило домовитися, щоб Діану відправляли до мене на літні канікули.
Діана завжди раділа коли приїздить до мене. Так тривало до поки вона не подорослішала, в неї появилась робота, тоді вже було щастям коли вона зателефонувала мені. Зараз я вже не працюю за своєю професією а відкрив невелику ферму на якій і сам працюю, мені це дуже подобається тому так як грошей за роки роботи в мене було вже достатньо, тому я вирішив присвятити себе справі яка мені подобається,
Та на жаль було видно, що вона від мене все більше віддаляється. Останнім ударом для мене стало це те що вона навіть не розповіла що одружилися та має вже власну сім’ю. Я про це дізнався через дружину.
Я вирішив поспілкуватися, з нею сам серйозно, як виявилося вона мене дуже сильно соромиться, через те що я живу у селі, та працюю з тваринами. І вона не хотіла щоб подумали, що батько в неї нічого не вміє.
Я не знаю що робити після цих слів, можливо ви скажете як мені вчинити в цій ситуації?
