Останній рік життя в мене це просто якесь пекло. Все в моєму житті пішло не так, маленька доня яку я так сильно люблю, захворіла. На її лікування потрібні були великі кошти яких ми з дружиною не могли отримати.
А місяць тому дружина сказала що не може більше це все терпіти, тому пішла від мене. Не міг повірити в це, якщо ще зрозуміти те що вона мене не кохає я можу, але вона також залишила свою доню. Ось найбільше здивувало мене, ніколи не міг подумати, що моя дружина така черства.
Іванка останнім часом проводила більше часу в лікарні ніж вдома, та вона можна сказати вже переїхала туди жити. Я старався якомога частіше її відвідувати її та це було важко бо почав працювати на двох роботах, щоб назбирати грошей на таку потрібну операцію.
На щастя до лікарні часто приходили волонтери які розважали дітей. Мене це заспокоювало і я радів що дітей хоча б трохи відволікають від їхнього становища. Останнім часом Іванка почала розповідати про одну волонтерку Аню, яка вона весела та як добре ставиться до неї. Тоді я зробив собі нагадування добре подякувати Ані за те що вона так піклується про мою доцю.
Довго чекати на це не довелось, наступного дня коли я зайшов відвідати Іванку там була Аня, ще перед тим як зайти я побачив, що моя дитина була дуже щаслива та усміхнена давно її такою не бачив трохи ще помилувався цим та увійшов до палати.
Я здивувався адже Аня була приблизно моєю одноліткою, але так добре знаходить спільну мову з дітьми. Іванка відразу підбігла мене мене обнімати. Аня незручно привіталася та сказала що скоро буде вже йти, я ж попросив її почекати щоб міг підвезти її додому, бо вже було досить пізно.
Трохи посидів з Іванкою та пішов провести Аню додому, та і подякувати їй. Вона виявилась дуже приємною дівчиною з якою було дуже приємно спілкуватися. В нас було дуже багато спільного. І мені здається їй сподобалось спілкуватися зі мною. Тоді я вирішив запросити їй наступного дня прогулятися, як подяка за те що вона піклується так про Іванку.
Ніяково але вона все ж погодилась. Наступного дня коли ми зустрілися мені здалося, що знову закохався, а Аня цікавилася де мати Іванки, я ж їй все розповів де поділася, вона була шокована після цієї історії.
Ми спокійно погуляли та розійшлися по домах. Наступного дня коли приїхав до Іванки то там вже була Аня, яка посміхнулася до мене та повідомила чудову новину. Вона вирішила відкрити онлайн збір для Іванки на операцію і вже майже вся сума зібрана. На радощах я обняв Аню та розкрутив її в обіймах.
Через місяць Іванці зробили операцію і її життю вже нічого не загрожувало. Та Аня продовжила відвідувати її що мене здивувало, та вона частіше посміхалась саме до мене.
Що мені робити в цій ситуації? Чекати на повернення дружини, чи краще почати нові відносини?
