Сім’я була для мене завжди на першому місці, та я думала що я дуже добре виховала своїх дітей.
Я одружилася з Олегом досить рано, бо так треба було інакше б не зрозуміли. Так почалося наше життя однієї сім’ї. Скоро у нас народилася перша дитина, хлопчик Ігор якого ми любили та старалися виховувати його добрим і чесним.
Через кілька років у нього з’явився молодший брат Василь. Сказати що ми жили в розкоші не можна, та і самі розумієте такі часи були на вули початок 90-х років ніхто не знав, що буде завтра. Та ми якось старалися і вдалося прожити ці важкі часи, незабаром Олег знайшов чудову роботу на наше життя почало налагоджуватись.
Зараз сини вже з нами не живуть, трохи самотньо без них але ми розуміли, що їм потрібно будувати власне життя. Тому ми зараз можемо насолоджуватися спокійним життям разом. На Жаль це довго так не тривало скоро не стало Олега я була шокована цим адже він потрапив у аварію, та його не вдалося врятувати.
В ці моменти я сильно горювала та сини підтримували мене як могли. Була дуже вдячна їм за це. Бо не знаю, що б робила без їхньої підтримки. Та зовсім скоро вони знову роз’їхалися по своїх домівках, та тоді я зрозуміла наскільки самотнім є життя у просторій квартирі.
Василь та Ігор часто навідували мене та хвилювалися за мене, а я їх заспокоювала як могла. Незабаром я дізналася, що скоро в мене будуть онуки, які повернули сенс у моє життя.
Було неймовірно радісно дивитися за тим як ці малі бешкетники ростуть, вони мені когось нагадували. Особливо в роки дитинства. В ті моменти я поринала у спогади та відчувала як поблизу мене сидить Олег та теж слідкує за дітьми, та усміхається.
Я дуже любила ці моменти та розуміла, що це скоро закінчиться бо внуки скоро виростуть, тому страюсь цінувати ці моменти, та приділяти найбільше часу внукам.
Та це щастя закінчилося коли мені стало погано, та я не змога вже приділяти час внукам, на жаль мені довелося довгий час бути прикутою до ліжка. Я просила, щоб внуків приводили додому, та я могла спостерігати за ними.
Та одного разу коли діти гралися коло мене, я почула голос Олега який казав мені що скоро все буде добре, та мені вже пора йти з ним. Я попрощалась з внуками і з усмішкою пішла разом з ним.
