А якою дитиною в сім’ї є ви? Старшою чи молодшою? Ось мені “пощастило” бути старшим сином, та мати молодшу сестру. Сказати що батьки жили на широку ногу не можна. Часто ми економили гроші, та ледве зводили кінці з кінцями.
Після закінчення навчання у школі довелося йти навчатися на ту професію яка мені не подобається, а на ту професія де поступив на державне навчання. Це було дуже важко проживати в іншому місті майже без підтримки. Та мені пощастило зустріти в новому місті свою кохану, Ніну.
Ми довго зустрічалися, а потім створили свою сім’ю. Ми багато працювали разом для того щоб купити собі чудову квартиру, та продовжували жити нічого не просив у батьків. В них життя трохи налагодилося молодшу сестру віддали навчатися туди куди вона хотіла, навіть на платній основі. Я не заздрив цьому, а був навіть радий за сестру що хоча б їй пощастило більше ніж мені.
Та батьки зробили таку дію, що я її взагалі не зрозумів батьки продали свою квартиру та переїхали жити на дачу за містом. А гроші з продажу квартири поділити між мною та сестрою. Сестрі дали 80 відсотків від суми продажу. А мені дісталося лише 20 відсотків.
Коли я прийшов до батьків, щоб зрозуміти чому вони так зробили, бо це виходило дуже нечесно. Батьки почали виправдовуватись, що вони хотіли поділити порівну але потім Марійка сказала що вона вагітна. І сказала що вона хоче ще квартири своєї а в тебе вже є своя то для чого тобі ці зайві гроші.
Дуже цікаво влаштувалися батьки вони зараз допомагають лише своїй меншій дочці а про сина забули, він для них не існує.
А те що я маю віддати ще кредит який оформив на купівлю квартири їх не хвилює, та вони напевне навіть не думали про це, бо в них є маленька дівчинка якій зі всім треба допомагати.
Я не знаю що робити у такій ситуації можливо у вас є думки з цього приводу? Бо зараз мене ніби не існує для батьків. І це дуже сильно ранить, що зараз робиться для молодшої дитини те, що навіть не думали робити для мене. Чи я собі просто задаю надто багато питань і мені просто треба змиритися з цим?
