Все своє життя дуже сильно піклувалась про свою улюблену доню Яну. Я все своє життя прожила та пропрацювала у селі, тому хотіла для своєї доні кращого. Тому від самого народження вкладала в неї всі свої зусилля. Саме тому коли діти інших залишилися в селі, та народжували дітей моя Яночка поступила в місто навчатися в престижний університет.
Мені було дуже приємно розповідати всім куди поступила моя доня, всі дуже дивувалися коли чули куди змогла поступити Яна.
Я неймовірно довго чекала поки закінчиться перший семестр і я зможу побачити її після таких довгих місяців розлуки, наготувала купу страв які вона так сильно любила. А коли доня нарешті приїхала ми розмовляли до пізньої ночі. Бачила що дочці подобається життя у великому місті а не у селі.
Наступного ранку Яні стало погано, її нудило та вона не могла підвестись з ліжка, я дуже перелякалась можливо вона отруїлась? Але всі їли те саме, що і вона тоді б всі отруїлись, але всім мало б стати погано але хворою була лише Яна.
Я викликала швидку бо дуже почала хвилюватися за доньку, а я за ними.. ЇЇ забрали для проведення аналізів, через що їй стало погано. Майже весь день ми провели у лікарні, у другій половині дня стало відомо результати. Яна була вагітна!!!
- Як це можливо Яно? – розсердилась я
- Мамо я тобі все поясню – тихо промовила Яна
- Постарайся пояснити, бо мала навчатися, а не займатися цими всіма справами. Ти уявляєш що тепер про мене будь говорити у селі? Ти хоча б знаєш хто є батьком дитини? – продовжувала задавати запитання я розуміючи що навіть не даю часу відповісти їй
Тоді Яна розплакалась та розповіла, що вона знайшла чудового хлопця під час навчання та вони почали зустрічатися, а мені не розповідала бо знала, що я буду проти. І це була б правда, бо вона має вчитись, а не зустрічатися з якимись хлопцями. В той день я пішла з лікарні не звертаючи на слова доньки, щоб я почекала.
Тоді я зрозуміла наскільки донька не цінує те що я для неї зробила. Зараз я думаю що мені сказати моїм сусідам в селі? І гублюся чи казати правду чи краще збрехати. Сподіваюсь дорогою додому мені прийде в голову що сказати.
