Вже зовсім скоро у мене буде весілля з моєю прекрасною Ангеліною. Ми планували спочатку зробити його великим гучним, запросити багатьох родичів. Та коли підрахували все вирішили не робити цього а краще відкласти гроші.
І зараз мені треба було пояснити це своїй матері та бабусі. А це буде дуже важко, адже вони звикли, що весілля має бути великим і кликати усіх родичів яких тільки знаєте.
Таке було весілля в бабусі таке ж і в мами. Та я не хотів такого, та що тут сказати ми і в церкву йти не збирилася, бо думали що це буде лишня трата грошей.
Як я і думав це була важка розмова ніхто не розумів, чому я так хочу. Та ще почали розповідати, що як це не запросити тітку Ніну на весілля, коли я запитав хто це така, бо я не пам’ятаю нікого такого.
- Ну Ігоре ти що не пам’ятаєш як вона приходила коли тобі 3-и роки, і подарувала тобі машинку на пульті керування?
- Ні, мамо не пам’ятаю. І чому я маю кликати на своє весілля якусь тітку Ніну про яку нічого не знаю?
- Як це чому вона наша родина, її обов’язково треба кликати.
- Так мамо досить, я переглянув знову список і більше половини імен я не знаю та бачу вперше. Повторюю ще раз я нікого кликати не буду з них, бо це моє весілля. Зараз я вам поясню ще раз.
Мама з бабусею досі хотіли мене переконати, в тому що треба всіх запросити.
- Мамо ми замість того щоб робити таке гучне весілля, та витрачати гроші на просте святкування, краще відкладемо гроші та зробимо перший на власний будинок, або відкладено на чудову поїздку за кордон.
Мама це вислухала довго мовчала по ній було видно, що вона поринула в роздуми. Але бабуся далі продовжувала, що так не можна, родичів треба обов’язково кликати.
Після довгого мовчання мама сказала, що тепер зрозуміла мене, та підтримує моє рішення. І сказала, щоб я їхав додому, а бабусю вона потім сама переконає, бо це буде важко зробити та витратиться дуже багато часу.
