Від мене відвернулася і донька і дружина. Та я не розумію, що зробив не так

Сказати по правді я не знаю з якого моменту розпочати свою розповідь. Тому розпочну розповідати все по порядку. В нас з дружиною є лише одна донька.
Ми живемо в невеликій квартирі, та останнім часом я помічаю, що доньці не вистачає материнської любові. Все через те що Марина дуже багато працює вона стала кар’єристкою, та майже не приділяє часу дитині. Інга старалися отримати любов мами та все було марно.
Я ж старався допомогти доньці, але батькова підтримка, та любов це все ж інше. Коли старався поговорити з Мариною то вона завжди казала, що я придумую, та нічого такого немає.
Нажаль наслідки такої поведінки не заставили себе довго чекати. Інга скоро зв’язалася з не дуже хорошою компанією, та почала себе поводити, як якийсь хуліган. Я не міг дивитися на те як як моя дитина губить своє життя.
Довго шукав як вирішити ситуацію та безрезультатно. Проте одного разу, мені пощастило знайти Ліцей для дівчат. В буклеті писало “зробимо леді з будь якої дівчини”. Дізнавшись все про це місце, вирішив все ж відправити туди, Інгу.
Вона була дуже проти цього, та образилася на мене за те, що я відправив її туди навчатися, та в думках було лише те що вона колись зрозуміє мене та пробачить.
Кілька років вона проживала в ліцеї та навчалася там, приїздила додому лише на канікули. Зі мною не хотіла розмовляти, досі тримала на мене образу.
Після закінчення, навчання Інга відразу поїхала навчатися в інше місто, зі мною досі не хотіла розмовляти.
На жаль для Марини робота виявилася важливіше сім’ї. Тому нам довелося розлучитися, тоді я вперше подумав, що зробив щось не так в житті.
Тепер часто почав відвідувати дачу, та проводити час на городі за роботою, так не було лишніх думок в голові. Скоро мене здивувала Інга зателефонувала перша та захотіла познайомити мене зі своїм обранцем.
В цей момент я відчув себе дуже щасливою людиною. При зустрічі в мене вирвалося, що вони можуть жити на квартирі Інга дуже дякувала мені.
В цей час проживав на дачі, нова сімейна пара почала часто мене відвідувати, та почали розповідати, що зовсім скоро буде весілля. Інга почала натякати, на тому, щоб я переписав на них квартиру це буде чудовим подарунком.
Я навідріз відмовився бо дозволив їм жити у квартирі лише на перший час. В цей момент Інга влаштувала істерику. І знову перестала зі мною спілкуватися.
А я сидів і не знав що робити, далі, залишився без сім’ї.