Таня була найстаршою дитиною в сім’ї в неї було ще два молодших брата, за якими вона постійно доглядала. Було важко знаходити час для себе адже вона постійно дивиться за молодшими, допомагала по дому, або навчалась. Вона вже мріяла коли нарешті зможе поступити в університет, та вирватися з цього замкненого кола.
І ось нарешті настав цей момент вона нарешті вирвались на навчання в місто. Спочатку їй було надзвичайно дивно, бо вона не звикла до такої свободи, нарешті можна було приділити час собі.
Та все одно вона поверталася на вихідні додому, та знову продовжувала працювати, їй не давали ні хвилини відпочивати. Тому вона вирішила все рідше повертатися додому і більше часу проводити в місті та знайти собі підробіток, щоб після завершення навчання можна було знайти собі квартиру і не повертатись додому. Так і минали роки навчання у Тані.
Одного разу, коли вже підходив до кінця останній семестр навчання, до неї раптово зателефонували батьки голос у них був дуже стурбований, та вони просили доньку повернутися якомога швидше додому.
Таня зібрала свої речі та побігла на найближчий автобус додому. Ледве дихаючи вона проходила салоном автобуса та сіла на останнє вільне місце, коло хлопця який теж їхав до її містечка. Та розмова з ним чомусь не задалась ще з самого початку тому вони сиділи і мовчали. Тому в Тані було багато часу роздумувати що саме батьки хочуть їй сказати та що таке трапилося що їй треба було їхати вже додому.
Прийшовши додому, Таня почала відразу запитувати що трапилося, але ні батько ні мати не казала їй нічого окрім того, щоб вона почекала до вечора. Ці кілька годин тягнулися як дні, вона не розуміла, що трапилося і в неї були тисячі думок в голові.
І ось нарешті настав час коли батьки покликали її щоб розповісти новину, виявилося вони знайшли для неї нареченого. Таня ледь не сіла від здивування в неї були величезні очі, вона навіть не задумувалась про це в неї були інші плати та вона навіть не зустрічалася ні з ким.
Таня старалася пояснити батькам що так не можна, але вони були невблаганні, казали що в нього є свій бізнес вона буде жити як в Бога за пазухою. Але дівчина не могла погодитися з цим, адже як вони це уявляють, що вона буде жити з чоловіком якого навіть не знає, але батьків це не хвилювало вони сказали що через годину, приїдуть свати з нареченим нехай вона готується.
Таня почула що поблизу будинка зупинився автомобіль, і з нього почали виходити люди, вона навіть не підносила голову, а просто дивилася в підлогу. Та коли свати вже переступали поріг дівчина вирішила підняти голову щоб глянути, щоб хоча б глянути на її майбутнього чоловіка і в неї аж рот привідкрився, до кімнати заходив той самий хлопець з яким вона їхала додому і який їй ще тоді не сподобався.
Дівчина старалася відмовитися та казала що не хоче одружуватися, та її ніхто не слухав. Та по хлопцю теж було видно що він не надто радий від цієї ідеї він навіть не дивився на свою майбутню “наречену”.
Батьки між собою про щось домовлялися, та не звертали увагу на молодих. Та коли вони про все домовилися, попрощалися та пішли назад до свого автомобіля, але Андрій саме так звали того молодого хлопця почав сваритися з батьками прямо перед автомобілем, та не сів в машину а пішов в іншу сторону. Тоді Таня вирішила наздогнати його, щоб поспілкуватися з ним, як виявилося він теж не знав про цю історію з одруженням, а в Автобусі побачив її вперше. А зараз він сильно посварився з батьками, через це бо він не розуміє як можна примушувати когось до весілля.
Тоді в тані виник план, і вона з усмішкою до нього промовила: “ а давай втечемо?” він дивився на неї не розуміючи про що вона каже. А тоді дівчина пояснила, ну я вже майже закінчила університет, я маю гроші на квартиру, можемо перший час разом пожити якщо тобі потрібне місце для життя.
На цьому вони й погодилися і наступного ранку нікому нічого не сказавши взяли речі і поїхали в інше місто, цього разу вони вже спілкувалися всю дорогу, та швидко знайшли квартиру яка б підходила їм обом. Та почали перший час жити разом, та все було не так просто, між ними почалося розвиватися щось більше ніж просто дружба
